Як до ЕКО відноситься Церква: ставлення до дитини, народженої за допомогою ЕКЗ, чому проти православна церква, хрестять, іслам моральні проблеми

ЕКО існує вже близько 40 років, але дискусії навколо медичних репродуктивних методик не припиняються. Лікарі сперечаються про шкоду і користь ЕКО, про можливі ризики, психологи міркують про особливості розвитку дитини, народженої за допомогою екстракорпорального запліднення, представники релігій дають свою оцінку що відбувається.

Для пари, якій належить ЕКО, всі ці думки дуже важливі. У цій статті ми розглянемо, як православна церква та інші конфесії належать до запліднення поза материнського організму, що вважається гріхом, а на що подружжя можуть отримати благословення.

Загрузка...

Про суть процедури

Щоб краще розуміти ставлення релігій до ЕКО, потрібно добре уявляти собі, що ж саме роблять лікарі і чи можна вважати їх дії втручанням у природне природу людини. ЕКО рекомендується парам, які не можуть завагітніти самостійно, а причини безпліддя чоловіки або жінки не вдається усунути іншими методами – ліками, оперативним лікуванням, психотерапією і т. д.

Для запліднення беруть яйцеклітину жінки, отриману при проведенні пункції яєчників, і сперму чоловіка. Запліднення, відбувається в лабораторних умовах, тобто поза організмом жінки, а потім отримані ембріони підсаджують в порожнину матки. Якщо запліднені ооцити закріплюються, настає довгоочікувана вагітність.


Деякі методи ЕКО засновані на більш близьких до природних процесів, при них жінка не отримує гормонального лікування, в матку підсаджують 1 або 2 ембріона – це залежить від того, скільки яйцеклітин вдалося отримати. При стимулювати протоколі ЕКО, коли підготовчий етап супроводжується стимуляцією яєчників, кількість отриманих яйцеклітин може бути більше. У результаті лікарі отримують більшу кількість ембріонів і мають можливість вибрати декілька найбільш здорових, сильних і життєздатних. Інші утилізуються.

Іноді ЕКО можливо тільки при наявності донорського біоматеріалу – донорської сперми або яйцеклітини. Це необхідно, з точки зору медицини, при важких формах безпліддя, коли у жінки, наприклад, відсутні яєчники, а у чоловіків – яєчка. Іноді виносити дитину може лише сурогатна мати. У цьому випадку ЕКО проводять з біоматеріалом подружжя, але виношує і народжує дитину інша жінка.


Ставлення Церкви

Загрузка...

Православна

Православна віра пред’являє до ЕКО особливо жорсткі вимоги. Коли штучне запліднення тільки з’явилося, священики виступали категорично проти ЕКО як такого, мотивуючи свій протест тим, що діти, народжені від такого запліднення, не мають душі. Душа, на думку православних, вселяється у дитини в момент близькості чоловіка і дружини, злиття їх статевих клітин.

Поступово, у міру поширеності і зростання затребуваності ЕКО, ставлення православ’я змінилося. РПЦ підкреслює, що головними цінностями є життя і душа людини. В цілому церква не проти штучного запліднення та визнає наявність душі у дітей, отриманих з допомогою лікарів, але є ряд суттєвих обмежень.

ЕКО у природному циклі без гормональної стимуляції більш природно не тільки з медичних причин, але і з точки зору православної віри. При ньому не відбувається відсіву ембріонів. З моменту запліднення православ’я вважає зиготу живим організмом, наділеним душею. Утилізація ембріонів, таким чином, є гріхом, порівнянним з дітовбивством. І селекція ембріонів, на думку РПЦ, неприпустима.

Православний священик може бути проти її причини необхідності використання донорської сперми або жіночих статевих клітин. Тільки ЕКО зі сперміями чоловіка і яйцеклітиною дружини не суперечить уявленням про чистоту шлюбних відносин. Таїнство порушується, якщо запліднення проводиться чужою спермою або із застосуванням чужий яйцеклітини, шлюбні відносини втрачають цнотливість і цінність.

Сурогатне материнство в православ’ї вважається аморальним і нелюдським. Страждають, з точки зору церкви, всі учасники такого ЕКО: малюк, який може почати відчувати труднощі з самовизначенням, сурогатна мати, якій, всупереч законам природи і віри, доведеться віддати народженого нею в муках дитини іншій жінці. Фактично вона народжує і продає чадо, обмінюючи виношеного і народженого малюка на грошові знаки.

Церква не схвалює консервацію ембріонів запас, якщо вони не будуть підсаджені жінці. Це теж одна з форм дітовбивства, схожа з абортом. Також вважається гріховним вибір зовнішності, статі, визначених генетичних параметрів майбутньої дитини, адже в процесі цього відбору загинуть ті малюки, які його не пройдуть.

Православ’я наказує безплідній парі, яка не змогла вилікуватися іншими методами, прийняти бездітність, як даність понад. Вітається усиновлення сиріт, якщо обоє з подружжя на це згодні. Отримати благословення на ЕКО можливо, якщо пара планує запліднення у природному циклі чи зі стимуляцією, але за умови, що жінки будуть підсаджені всі отримані ембріони, жодного не відбракують. Донорство і сурогатне материнство не можуть бути благословенні церквою.

Іслам

Право людини на продовження роду в ісламі закріплено на рівні фундаментальної основи. Тому у всіх випадках подружнього безпліддя релігія дозволяє мусульманам отримувати необхідне лікування. ЕКО також дозволено, але при дотриманні деяких принципових умов. Головне з них – присутність в процесі тільки двох – чоловіка і дружина.

Іншими словами, іслам категорично проти використання донорських статевих клітин для запліднення. Вважається, що чужий біоматеріал порушує цілісність подружніх уз.

Моральні проблеми, які не дають спокою православним, що стосуються селекції ембріонів, відбору тільки здорових і міцних з них, мусульманам не властиві. Іслам вважає, що перші 40 днів в материнській утробі з моменту зачаття людина являє собою лише краплю насіння, потім 40 днів він крапля крові, ще 40 днів – всього лише бездушний шматочок плоті. Тільки через 120 днів після запліднення Аллах посилає ангела, який вдихає в плід душу. Таким чином, селекція, яка проводиться кілька діб після запліднення, зачіпає лише плоть і не вбиває душу.


Іслам також не схвалює запліднення великої кількості яйцеклітин і закликає лікарів і пацієнтів розумно ставитися до цього процесу.

Утилізація ембріонів, які не пройшли суворого відбору і не можуть бути підсаджені матері, неприпустима. Дозволено лише залишення їх без уваги, природна загибель в результаті припинення ділення клітин. Ембріони, що залишилися з точки зору ісламу, не можуть служити донорськими для інших подружніх пар.

Буддизм

Буддисти із задоволенням беруть все, що приносить людям радість і щастя. ЕКО з цієї точки зору повністю відповідає принципам віри, адже воно дарує радість материнства і батьківства безплідній парі і радість спілкування з рідними людьми з’явився на світ нової людини.

Буддизм вважає, що душа не приходить і не йде, вона існує постійно і лише зв’язується з фізичною оболонкою в момент запліднення. Саме тому віруючих закликають розумно ставитися до кількості оплодотворяемых яйцеклітин: чим їх менше, тим краще. В ідеалі не варто запліднювати ооцитів більше, ніж жінка здатна виносити. Але якщо потрібно селекція (у батьків є передумови до генетичних порушень, наприклад), селекція дозволяється. Інших обмежень не існує.

Буддизм дуже терпимо ставиться до штучного запліднення донорськими статевими клітинами, до використання сурогатного материнства. Головне, не забувати про кармічну законі і робити все так, щоб максимальна кількість людей в підсумку виявилося щасливо.

Іудаїзм

Продовження роду для іудеїв – одна з головних заповідей. Продовжувати можна і потрібно, навіть якщо природним шляхом пари зачати дитину не може. Рабин благословляє ЕКО для пар, які зробили все можливе, щоб зачати малюка природним шляхом, але не змогли подолати безпліддя. У деяких випадках віра дозволяє юдеям використання донорського біологічного матеріалу, а також сурогатне материнство.

Важливо в кожному конкретному випадку радитися з рабином, адже одним парам він схвалює донорську сперму, а іншим – ні. Індивідуальний підхід – головна відмінна риса цієї релігії.

Досить суворі обмеження іудаїзм накладає на вибір сурогатної мами для виношування малюка. Вона не повинна бути родичкою подружжя, оскільки це вважається кровозмішенням, а також жінка не повинна бути заміжня, оскільки це порушує правила подружньої вірності.

Чимало труднощів виникає і в правовому полі. Рабин повинен переконатися, що подружжя чітко визначилися, кому дитина буде вважатися родичем і спадкоємцем – їм або сім’ї сурогатної мами. Зате сама процедура ЕКО в Ізраїлі повністю оплачується державою, як і послуги сурогатної матері аж до моменту, поки в сім’ї не з’являться двоє дітей. Якщо потім захочеться третю дитину, то ЕКО доведеться робити за свій рахунок.

Відгуки

За відгуками молодих мам, які отримали можливість мати дитину, завдяки ЕКО, найбільше труднощів виникає в православних сім’ях. Досі не завжди вдається знайти священиків, які хрестять таких дітей. Деякі батюшки навідріз відмовляються робити це, посилаючись на те, що хрещення буде недійсним.

У молодої мами залишається невеликий вибір – або відмовитися від хрещення, або продовжувати шукати священика з більш лояльними поглядами, або приховати факт ЕКО на сповіді перед ритуалом.

Також можна піти більш чесним шляхом – звернутися на пряму лінію РПЦ і отримати консультацію. При необхідності вищестояще керівництво проведе бесіду зі священиком, який відмовляється хрестити малюка і, можливо, його думка зміниться.

Прихильників інших релігій з такими труднощами стикатися не доводиться. Менше половини майбутніх мам прагнуть за благословенням до свого духівника перед процедурою. Але досить великий відсоток жінок приходять до рабина, священику, пастору, муллі після того, як вагітність вже почала розвиватися, оскільки вони підсвідомо потребують відповідей на численні духовні питання.

Дуже рідко можна зустріти жінок, яким їх духовні наставники категорично забороняють будь-яку форму ЕКО. Зазвичай такі жінки є членами численних сект та релігійних об’єднань, які досить агресивні і категоричні. Право вільного вибору у них немає.

Про те, як церква ставиться до ЕКО, дивіться у наступному відео.