Психологічне безпліддя: психосоматика для жінки, як позбутися – причини і лікування, психогенне чоловіче безпліддя, коли потрібна допомога психолога

З проблемою безпліддя в тій чи іншій мірі стикається приблизно кожна четверта пара в сучасному суспільстві. І не завжди причина відсутності довгоочікуваної вагітності криється у захворюваннях і патології репродуктивних систем подружжя, часом вони абсолютно здорові, але діти чомусь не поспішають з’являтися в їхній родині. В цьому випадку дуже часто мова йде про психологічний безплідді. Чому воно розвивається і як з ним впоратися, ми розповімо в цій статті.

Загрузка...

Що це таке?

Безпліддям прийнято називати стан, при якому парі не вдається зачати дитини протягом року і більш регулярного статевого життя без застосування засобів контрацепції. Воно може бути первинним і вторинним. У першому випадку не вдається зачати дитину, а в другому – не виходить друга чи третя дитина.

Безпліддя не має вікових пріоритетів, статевих відмінностей, расових особливостей. Йому можуть бути схильні всі. На частку чоловічого безпліддя припадає приблизно 45% всіх випадків бездітності в парах, а на частку жіночого – близько 40%. Ще 15% – це змішане обопільне безпліддя, при якому репродуктивні функції порушені у обох партнерів.

Найчастіше причинами безпліддя стають запальні та інфекційні захворювання статевих органів і органів малого тазу, порушення складу і кількості сперми у чоловіків, гормональні порушення у жінок, а також вроджені анатомічні вади статевих органів і у жінок, і у чоловіків.


Про психологічному безплідді відкрито почали говорити лише порівняно недавно. До цього часу доктора відносили його до идиопатическому безпліддя, тобто безпліддя з нез’ясованою причиною. Такий діагноз ставили всім, у кого за результатами обстежень не знаходили підстав для безпліддя – не було запалення, інфекцій, анатомічних аномалій, ендокринних порушень, що перешкоджають зачаттю.

Лікарі тепер приділяють більше уваги такому аспекту, як психологічний стан партнерів. Доведено, що тривалі стреси сприяють домінуванню в організмі людини гормонів стресу, а ці речовини зменшують вироблення статевих гормонів і у чоловіків, і у жінок. Вивченням причин і способів корекції психологічного безпліддя займаються психотерапевти і психосоматы.

Фахівці в області психосоматики впевнені, що у будь-якого захворювання та стану є психогенні коріння, і безпліддя – не виняток.

Раніше вважалося, що ідіопатичне безпліддя практично не має перспектив для лікування. З іншими видами порушення репродуктивних функцій все йде простіше – є проблема, значить, знайдеться рішення. Ендокринні порушення лікують гормональними препаратами, запальні процеси – антибіотиками і протизапальними засобами, там, де потрібне хірургічне втручання, проводять операцію. Але якщо подружжя соматично здорові, всі аналізи у них в нормі, для лікарів абсолютно неочевидно, що саме потрібно лікувати, щоб чоловік і жінка змогли стати батьками.

Можна, звичайно, змиритися з нез’ясовним, з точки зору медицини безпліддям, залишити надію на виховання власної дитини або скористатися допоміжними репродуктивними технологіями, такими як ЕКО.

Але почати краще всього з встановлення причини психогенного безпліддя, адже в більшості випадків повне усвідомлення цих причин і правильні дії в подальшому повертають парі фертильність і на світ з’являються здорові, міцні і улюблені малюки.

Причини у жінок

Психологічні особливості жінок полягають у більш тривалої пам’яті подій минулого і більш частого страху різного походження. Фактично головний психосоматичний фактор інфертильності у жінок – страх. Він може мати різноманітні форми і не завжди жінка віддає собі в ньому звіту. Виявити його вивести «назовні» допоможе хороший фахівець в області психотерапії або психосоматики. Для діагностики можуть бути використані гіпноз, медитації, функціональні тести.

Механізм жіночого безпліддя з точки зору психосоматики виглядає так: жінка відчуває страх вагітності і пологів, який головним мозком сприймається як сигнал до мобілізації захисних функцій організму. Отримавши сигнал від мозку «захищати» та «оберігати» в ім’я самозбереження всієї системи, в тому числі і репродуктивну, вони прагнуть не допустити настання «небезпечного» стану. В даному випадку це вагітність.

Багато жінок можуть заперечити, що навпаки, хочуть завагітніти, але не виходить! Це означає, що страх «сидить» в глибині, в підсвідомості, жінка не віддає собі в ньому звіту, але програма «стерильності» вже запущена. Саме тому всі її спроби зачати малюка терплять фіаско.

Звичайно, в кожному конкретному випадку страх може мати різні причини. Давайте розглянемо основні, які в практиці психотерапевтів і психосоматов зустрічаються найбільш часто.

  • Страх пологів, болю. Боятися родового болю може і молода дівчина, якій ще не доводилося народжувати, і зріла жінка, у якої є досвід важких і хворобливих пологів. Зовсім не обов’язково, що цей страх заснований на особистому досвіді. Іноді в ході вивчення проблеми пацієнтки з’ясовується, що давно, ще в дитинстві вона побачила фільм, в якому жінка страшно кричала, померла при пологах. Страх перед цим процесом оселився глибоко в жіночому підсвідомості. Саме він на благо всьому організму прагне уберегти жінку від такого досвіду.
  • Страх народити хвору дитину. Кожна жінка мріє про здорове потомство. Страх народити малюка з відхиленнями також може стати причиною «блоку». Найчастіше така причина виявляється у дуже вразливих жінок, які самі виросли в сім’ї, де були діти-інваліди, а також бачили таких дітей постійно – в сім’ях сусідів, в школі.

Розвинутися такий страх може і в більш пізньому віці, якщо жінка психологічно нестабільна, схильна близько до серця переживати все побачене і почуте. При великій кількості інформації про хворих дітей по телевізору, в Інтернеті, їм буває досить важко дистанціюватися від таких думок.

  • Небажання народжувати від даного партнера. Це теж досить часта причина жіночого психогенного безпліддя. Любов була, але потім не пройшла перевірки часом, сварками, конфліктами. Коли прийшла пора обзаводитися потомством, жінка просто перестала хотіти дитину саме від даного чоловіка. При цьому вона часто зовсім не збирається розводитися, міняти партнера, її цілком влаштовує власний чоловік, але от дітей від нього вона народжувати підсвідомо не хоче. Досить часто таке спостерігається в родинах, де шлюб був укладений поспішно, де на ранніх етапах були проблеми у взаєминах – сварки, бійки, сімейне насильство, де головний принцип жінки – «Стерпиться – злюбиться». Стерпиться – так. Але не злюбиться. До цього висновку багато приходять надто пізно.

    Іноді причина небажання мати дитини від даного чоловіка криється в якісь недоліки партнера, в якихось рисах його характеру, які жити не заважають, але жінці дуже не подобаються. Вона не хоче, щоб дитина була схожа на такого тата. Іноді жінка боїться народити хворого малюка, якщо в роду у чоловіка були випадки генетичних чи інших аномалій.

    • Страх відповідальності. Малюк – не тільки радість, але і турботи. Його потрібно годувати, одягати, вчити, лікувати, виховувати. Жінки інфантильні, які не вміють і не можуть брати на себе відповідальність навіть за прийняття рішення, що приготувати на вечерю, як вогню, бояться відповідальності за інших людей. До цієї ж категорії жіночих «острахів» можна віднести і страх залишитися без грошей, без роботи після пологів, втратити всю напрацьовану непосильною працею кар’єру, стати незатребуваною.

    Дуже часто з психологічним безпліддям з цієї причини зустрічаються жінки, які виросли в багатодітних сім’ях, де дівчинку на правах старшої змушували на шкоду власним інтересам та хобі сидіти з молодшими братами і сестрами. Вони на все життя можуть зберегти в підсвідомості небажання брати на себе відповідальність за малюків.

    • Неприйняття себе як жінки. Безпліддя за даної причини зазвичай схильні жінки, батьки яких мріяли про хлопчика, а народилася дівчинка. Про своїх відбулися батьківські сподівання мами і тата нерозумно регулярно нагадували дочки. Вибирали для неї чоловічий спорт, водили на риболовлю, навчили битися і стріляти. Инфертильными стають і жінки, які заперечують свою природу, прагнуть до незалежності у всьому, до домінування, владні й деспотичні, феміністки. Зміни в їх організмі бувають настільки очевидними, що починають проявлятися на гормональному рівні – креатин зашкалює, починають рости вусики. Такі жінки зазвичай мають грубий голос і чоловічу ходу.
    • Страх змінитися зовні. Наслухавшись і начитавшись історій про «страшних розтяжках», «20 зайвих кілограмах» після пологів, деякі представниці прекрасної статі підсвідомо починають боятися саме зовнішніх змін.

        До такого безпліддя схильні дівчата, які більшу ставку роблять саме на власну привабливість – моделі, актриси і просто красуні-дружини заможних чоловіків.


        • Досвід дитинства. Нерідко ідіопатичне безпліддя діагностується у жінок, які в дитинстві пережили насильство, інцест, жорстоке ставлення з боку матері чи батька. Такий досвід поселяється глибоко в підсвідомості. Жінка, ставши дорослою, підсвідомо боїться мати дітей, щоб випадково не травмувати їх, як раніше була травмована вона сама. Це найбільш складний вид психогенного безпліддя, вимагає тривалої та кропіткої роботи подружжя в тандемі з психотерапевтом. Успіху вдається досягти далеко не завжди.
        • Сором. Якщо дівчинці з дитинства вселяли, що статеві стосунки – щось огидне і неприємне, що вони гріховні, що «принести в подолі» – ганьба і жах всієї сім’ї, то є велика ймовірність, що ставши дорослою, жінка не зможе завагітніти за підсвідомого негативного сприйняття вагітності.


        Загрузка...

        Чоловічі проблеми

        Психологія чоловіків більш проста і прямолінійна. Вони або хочуть дитину, або не хочуть його. При цьому партнер може стверджувати, що не проти малюка, але в глибині душі він також буде боятися. Чого бояться чоловіки:

        • Страх «другий ролі». Чоловіки дуже цінують і люблять увагу до власної персони. Навіть одна думка про те, що перше місце в серці жінки може перейти іншому (дитині) не дає йому спокою. Зазвичай цим страждають чоловіки, невпевнені в собі, виховані деспотичною і владною матір’ю, які виросли без батька.
        • Страх дорослішати. Деякі цілком дорослі одружені чоловіки мають дитячі хобі (збирають моделі літачків, паровозів, запускають човна на радіокеруванні, колекціонують моделі машинок). Це ознака психологічної незрілості. Нічого поганого в таких захоплення, звичайно, немає, але на них обов’язково слід звернути увагу, якщо зачати дитину з таким чоловіком здоровій жінці не виходить. Зазвичай психологічно незрілі представники сильної статі виходять з сімей, де вони були оточені постійною і нав’язливою любов’ю матері і бабусі, де до цих пір 40-річному сину мама намагається пов’язати краще шарфик або поправити комір куртки.

          Чоловік психологічно не готовий відмовитися від дитинства і визнати себе батьком. Роль дитини йому більш приємна.


          • Страх змін. Чоловік розуміє, що дитині потрібні додаткові витрати, що поява малюка змінить звичний уклад життя сім’ї. Особливо відповідальні чоловіки також віддають собі звіт в тому, що дружині доведеться допомагати, адже безсонні ночі дуже швидко перетворять її в зомбі. Якщо у чоловіка недостатньо міцна фінансова база, ненадійне положення на роботі, якщо він боїться брати відповідальність, то дуже часто у нього розвивається ідіопатичне безпліддя, позбутися якого без допомоги психолога практично неможливо.
          • Страх не відбутися. Якщо жінки легко можуть змінювати свої плани і цілі, то психіка чоловіків менше лабільна. Якщо чоловік з дитинства мріяв підкорити всі відомі гірські вершини, то навряд чи він розлучиться з такими ідеями після вступу в шлюб. Дитина в розумінні такого романтика може завадити досягти мети.

            Хронічний стрес, який в результаті відчуває чоловік з-за внутрішнього конфлікту між своїм «Я» і бажанням жінки мати дитину, цілком може призвести до зміни морфології і кількості сперміїв.

            Лікування та корекція

            Лікування рекомендується починати саме з пошуку причин. Справжні проблеми допоможуть виявити психологи, психотерапевти, спеціалісти з психосоматики. Як тільки причина стає очевидною, слід виконувати всі рекомендації лікаря. Він може призначати сеанси гіпнотерапії, курс заспокійливих препаратів і вітамінів для обох партнерів.

            На користь підуть спільні заняття йогою, психологічні тренінги в групі.

            Для зняття блоків боязні контакту з дітьми нерідко психосоматы рекомендують подружжю тимчасово стати волонтерами і відвідувати дитячі будинки та притулки. Спілкування з дітьми дозволить швидше впоратися з блоками і страхами.



            Поради психолога

            Фахівці рекомендують парам перестати наполегливо чекати двох смужок на тесті, а також звинувачувати себе і один одного в ситуації, що склалася. Очікування породжує хронічний і затяжний стрес і ніяк не сприяє зачаттю. Замість цього можна:

            • разом своїми руками зробити ремонт в квартирі або посадити сад на дачі;
            • відправитися в подорож;
            • експериментувати в ліжку з позами, сексуальними відчуттями, зосереджуючись саме на процесі, не думаючи про можливе внаслідок акта;
            • знайти хобі, яке стане цікавим для обох подружжя, адже будь-яке позитивне спілкування обов’язково піде на користь.


            Якщо є бажання детальніше розібратися в ментальних причини своїх проблем, подружжю рекомендується почитати книги таких авторів, як Луїза Хей, Марк Сандомирський, Франц Александер, Микола Гур’єв. Ці автори детально розбирають психологічні причини тих чи інших порушень, в тому числі і безпліддя, і підказують дієві варіанти виходу із замкнутого кола, в який зазвичай потрапляють безплідні пари: «вина – страх – безпліддя – страх – вина».

            В крайньому випадку можна зважитися на усиновлення дитини. У більшості випадків після цього приходить спокій, і у пари виходить зачати власного малюка.

            Про те, як подолати психологічне безпліддя, дивіться у наступному відео.